Кафедральний собор Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії, Тернопіль

Кафедральний собор Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії у Тернополі, розташований у центральній частині міста, неподалік від замку та славнозвісного ставу, є одним із його символів. Його історія налічує кілька століть. За цей час святиня належала різним чернечим орденам, нині ж вона перебуває у власності Української греко-католицької церкви. За весь період свого існування храм одного разу був зруйнований, але, немов міфічний Фенікс, відродився з попелу. Зараз собор – це важливий об'єкт релігійного життя Тернопільщини. 

Історія святині

Існують відомості, що на місці сучасного собору колись стояла православна Марійська церква. Це підтверджено документом 1652 року, де й було вказано, що існувала така святиня. Однак вона не зуміла вистояти під час татарських набігів на українські землі. Тогочасний дідич Юзеф Потоцький заборонив відбудовувати церкву, тож 1749 року на цій землі звели римо-католицький монастир, яким опікувалися 12 ченців домініканського ордену. 

Будівництво тривало 30 років. Раніше помилково вважали, що архітектурний проект належить Янові де Вітте (його відоме творіння – львівський Домініканський костел). Однак справжнім автором є польський зодчий Август Мошинський. Новостворений храм нарекли на честь святого з Валенсії – Вінсента Феррера.

Новий період у історії костелу

1820 року домініканці були змушені покинули храм (згідно із рішенням надвірної канцелярії, ченці мали переїхати у Жовкву поблизу Львова). Їхнє місце зайняв інший чернечий орден – єзуїтський. Побули вони у костелі теж недовго – близько 28 років. Крім того, деякі приміщення передали гімназії.

Повернення домініканців

Ченці домініканського ордену повернулися до костелу 1903 року. І практично одразу ж взялися за роботу: відреставрували святиню, відновили фрески, збудували купол, купили орган і електрифікували приміщення.

Знищення храму й відновлення

У 1944-ому костел зазнав значних руйнувань внаслідок боїв за Тернопіль. Уже після війни 1959 року, відбулася реставрація.

1989 року храм отримав нову назву – кафедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Відтоді він належить УГКЦ.

Собор у цифрах і фактах

• Із 1978 по 1989 роки у приміщенні костелу працювала картинна галерея Тернополя;
• 2004 року відбулось урочисте відкриття та освячення пам'ятника єпископу УГКЦ Йосипу Сліпому;
• Грудень 2013 року – освячення каплиці, де кожен охочий може набрати собі води;
• У квітні 2015 року з'явився новий годинник на дзвіниці. Схожий тут був до руйнування костелу 1944 року. Діаметр циферблату – 1,6 метра. 

Цікаві факти

• Юзеф Потоцький виділяв на утримання костелу щороку 6000 злотих, а також «подарував» ченцям село Стегниківці. Однак воно могло належати костелу тільки у тому випадку, якщо у ньому перебуватиме 12 домініканців;
• 20-22 жовтня 1851 року в Тернополі з візитом перебував цісар Франц Йозеф І, зустріч відбулась у домініканському костелі;
• Кафедральний собор Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії схожий на Святовоскресенський собор у Івано-Франківську;
• У храмі є велике підземелля з системою ходів. За припущенням деяких знавців історії Тернополя, тунелі ведуть до старовинних будівель міста, до Театрального майдану.

Інтер'єр собору

Кафедральний собор Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії зведений у бароковому стилі, оздоблений кам'яними скульптурами, автором яких є Себастьян Фесінгер. Розписав всередині стіни храму Станіслав Строїнський. На початку 20 століття нові фрески розмалював Владислав Садловський. 

Як доїхати

Собор розташований на вулиці Гетьмана Сагайдачного, 14. Доїхати можна громадським транспортом, зупинка «Готель «Тернопіль»:

• тролейбус №10;
• маршрутне таксі №4, 9, 13, 19, 24, 36.