Тернопільщина для туриста: 13 яскравих ідей, куди поїхати

13386

Шукаєте круте місце для душі й селфі? Велкам пізнавати красу Тернопільщини. Водоспади, печери, каньйони, сплав «українською Амазонкою», порічкове вино, квас із бузини та кальвадос. І, звичайно, те саме «файне місто» Тернопіль, в якому пиво ллється рікою. IGotoWorld побував у подорожі на Тернопільщину, організованій управлінням туризму Тернопільської обласної державної адміністрації та Блогтури.UA. Відкрили для себе багато крутих локацій і маловідомих місцин, якими хочемо поділитися.

Активний туризм на Тернопільщині

Сплав по Дністру

Ну ось, я і «дівчина з веслом». Сплавитися по річці – це ж просто мрія! Сплав по Дністру зовсім не схожий на рафтинг на стрімких порогах. Ні, це не бурхливий карпатський Черемош. Дністер річка спокійна і статечна. Нікуди не поспішає, навіть у повноводдя в травні. Не перекидає пліт і поводиться пристойно. Скільки завгодно милуйся буйною зеленню звивистих схилів, насолоджуйся красою Дністровського каньйону. Задоволення для душі без особливого екстриму. Леді можуть не боятися зайвий раз замочити ніжки. Єдиний момент, коли доведеться контактувати з водою – виштовхування човна на воду і його «паркування».

Як відбувається сплав? Надягаємо рятувальні жилети, розподіляємо місця. Виштовхуємо пліт на воду і сідаємо. Орудувати веслом було нескладно. Хвилин 10-15 – і вже дружно гребли по команді нашого інструктора. Ми пропливли від села Печорна до Заліщиків: близько 5 км, які подолали за 30-40 хвилин. По дорозі зустрілася поромна переправа через Дністер і міст. Чесно, хотілося продовжити задоволення, але за нами слідом летіла свинцево-сіра хмара, що обіцяла повний водний екстрим, якщо не причалимо до берега.

Тривалість сплаву. У нас була вкорочена версія через погоду і насичену програму. Але зазвичай сплави тривають від кількох годин до кількох днів. Любителі похідного життя влаштовують і 5-7-денні вилазки з веслом. А щоб повністю проплисти 250-кілометровий Дністровський каньйон, знадобиться більше тижня.

Ціна: вартість 5-годинного сплаву по Дністру – 300 грн з людини.

Що взяти для сплаву?

Зручний одяг. Пліт доведеться заштовхувати і виштовхувати по коліно у воді. Потрібні шорти або будь-який одяг вище коліна. Плюс він має бути вільним: все-таки доведеться гребти.
Взуття. В ідеалі – шльопанці на ремінцях, щоб не злетіли. Або будь-яке пляжне взуття.
Сонцезахисний крем, окуляри, бандана/капелюх. Рятівний набір, необхідний під спекотним літнім сонцем.
Купальник. У травні Дністер був ще прохолодний, але для літнього сплаву купальник і все, що до нього додається, це must have.
Мобільні телефони та фотоапарати. Хочеться запам’ятати красу, але техніка під час сплаву (особливо дорога) – це серце, що йде в п’яти. Наша команда брала, обійшлося без пригод. На плоту взагалі не було для неї небезпеки, найбільш ризиковий момент – втягати/витягати пліт по слизькому дну. Але водозахисні чохли будуть не зайвими.
Дощовик – всяке трапляється, стежте за прогнозом погоди.

Вертеба: загадкова печера трипільців

Якби в Україні складали легенди про тролів і гномів, то вони б у всіх переказах мешкали в Тернопільській області. Величезне підземне царство простягнулося на сотні кілометрів. Найдовша у світі гіпсова печера Оптимістична, Озерна з блакитними озерами, Кришталева з квітами-кристалами. І печера-музей Вертеба, в якій жили трипільці.

Ось ми підходимо до кам’яних брил, які досі в кіптяві від багать, що розводилися в давнину. Чому трипільці вирішили спуститися в печеру, науці точно невідомо. Існують версії, що вони ховалися від ворогів і спускалися для проведення ритуальних обрядів. Залишилося багато слідів: посуд, лежанки, амулети, різні артефакти.

Печера з’явилася близько 20 мільйонів років тому, коли ще хлюпало тепле Сарматське море. Її випадково відкрили на початку 19 століття: власник місцевих земель виявив вхід під час полювання. Його чекало багато знахідок: у печері були керамічні вироби, які належали до трипільської культури. Почалися розкопки, на поверхню витягли безліч артефактів. Уже в наші часи створили підземну печеру-музей трипільської культури.

Наш екскурсійний маршрут був простим: його подужає кожен. Просторі зали, які розділені вузькими перемичками. Не доведеться протискуватися вузькими проходами. Для любителів екстриму проводять спелеотури, домовляйтеся заздалегідь.

Як потрапити: по-перше, тільки з екскурсоводом. Вхід в печеру – за зачиненими металевими дверима. Щоб «сім-сім» відкрилася, зв’яжіться з музейними працівниками заздалегідь. По-друге, на авто або з екскурсією. Якщо надумаєте їхати своїм ходом, автобус з Тернополя в Більче-Золоте курсує двічі на день, до обіду. Також є рейси з Чернівців та райцентру Борщів. До печери від села 2 км. Якщо їхати своїм авто, краще їхати через Городок та Гусятин.

Що потрібно:

Для стандартної екскурсії – зручне взуття. У печері після дощу буває слизько, є калюжки.
Одяг: температура близько +11 градусів – прохолодно, але не холодно. Накинути кофту не завадить.
Ліхтарик: не всі куточки освітлені, для огляду і фото зручніше мати своє підсвічування.

Піші тури

У Тернопільській області є такі красиві місця, що розглядати їх крізь віконце авто – це як плавати у фраку. Дністровський каньйон – одне із 7 природних чудес України. Величні схили, вкриті тисячолітніми реліктовими лісами, що нагадують тропіки. Кришталеві водоспади, які спадають з високих обривів, скельні монастирі, древні городища, неймовірні панорами... Це варте того, щоб відправитися вивчати край з рюкзаком за плечима. Організовують багатоденні піші тури і тури вихідного дня.

Найкрасивіші панорами

Заліщики

Одна з найкрутіших панорам «made in Ukraine» якраз родом з Тернопільщини. Фото не передає всього масштабу цієї краси. Місто-півострів, що лежить в обіймах Дністра. Заліщики були польським курортом № 1. А тепер просто райцентр у Тернопільській області. Це був центр виноробства з чудовими пляжами, куди щорічно на свято вина з’їжджалися польські аристократи. Навіть зараз, приїхавши милуватися панорамою, ми почули польську мову: туристи з Польщі приїжджають подивитися на місцеву красу.

Самі Заліщики – це відмінне місце для вікенду. По-перше, його кільцем обіймає річка Дністер: і пляжі, і водні активіті. По-друге, це невелике акуратне містечко, яке місцева влада і правда намагається зробити кращим. Варто тільки подивитися на міський парк над річкою, з якого відкривається чарівна панорама!

Як дістатися: щоб побачити круту панораму Заліщиків, потрібно заїхати на правий берег, з боку Хрещатика. Ні, не Київського) Хрещатик – це село на правому березі Дністра. Якраз там розташований оглядовий майданчик. А в самі Заліщики зручно добиратися з Києва, поїздом Київ – Рахів. Правда, прибуття в Заліщики близько 3 ночі, а в дорозі – близько 12 годин. Вартість квитка – від 200 грн.

Де зупинитися: в Заліщиках є готель і приватні садиби, планують створити хостел.

Монастирок

Моє головне відкриття туру. Хотілося тільки одного: залишитися на кілька днів з наметом. Це 50 відтінків зеленого! Хоча ні, всі 376! Фантастичний вид, який відкривається на долину річки Серет з луками і заболоченими ділянками. А острівець з очеретів ідеальної круглої форми – маленьке чудо! Якраз у цьому місці учасники нашого туру дружно стали робити нові фото для соцмереж. Тут є свій «язик троля» для крутої фотосесії.

Це містичне місце, в якому час тече зовсім по-іншому. Так само неспішно, як і річка Серет. Багато говорять про «місце сили», і в це віриться: тому що краса нереальна, а краса – це сила.

Якщо трохи спуститися, знайдете скельний храм. До нього веде дорога, позначена хрестами. А хочете доторкнутися до язичницьких жертовних каменів? Подивитися язичницьку печеру, в якій проводили стародавні ритуали? На зміну язичникам сюди прийшли монахи, можна знайти келії. По дорозі до скельного монастиря – нова монастирська Хрестовоздвиженська церква.

Як дістатися: Монастирок – це крихітне село в Борщівському районі. Від печери Вертеба близько 8 км. Зручно добиратися тільки на авто або з екскурсією. Своїм ходом з Тернополя автобусом Більче-Золоте (2 рази на день), в дорозі 4 години. Або рейсом з Чернівців (3,5 ч) або райцентру Борщів. А далі ще години 2 до скельного монастиря пішки.

Де заночувати: з наметом і видом на річку Серет.

Червоноградський замок і Джуринський водоспад

Найтрагічніший і найромантичніший замок, точніше, те, що від нього залишилося. Він виглядає неймовірно на фото в лоні зеленого урочища.

Колись тут було ціле місто, яке так і називалося – Червоноград. Але жителів не стало, місто зникло з карт, а замок з кожним роком стає все більше схожим на руїни. Перші згадки про Червоноград належать до 9 століття. Місцевість постійно стрясали війни, у зведеному замку селилися все нові правителі. Остання перебудова чекала на нього в 19 столітті: тоді і з’явилися дві башточки із зубчиками, схожі на корону. Після Першої світової замок уже був не придатний для проживання. Його так і не відновили. Замок мовчки доживає свої дні в оточенні луків, лісів, корівок, що пасуться навколо. Гуляти по ньому небезпечно: кам’яна споруда поступово руйнується. А від однієї з башточок насправді залишилася тільки половина.

Неподалік від замку є ще одна дивина: рукотворний водоспад. Ні за що й не подумаєш, що це справа людських рук. Існує три легенди про його виникнення. Одна з них говорить про те, що це турки перенаправили русло річки, щоб захопити замок. За іншою версією, водоспад зробили для млина, а за третьою – спеціально створили як частину ландшафтного парку в 19 столітті.

Нам пощастило застати повноводний водоспад на початку травня. Він навіть зірвав місток! Висота Джуринського трикаскадного водоспаду сягає 16 метрів, а ширина – 20. Влітку тут завжди гамірно і людно, але наприкінці весни спокій. Хоча водоспад завжди прохолодний, влітку в ньому купаються, а поруч, на зеленіючих галявинах, розбивають намети. Неподалік є джерело з «живою водою».

Де зупинитися: в селі Нирків можна знайти гостинний двір, у сусідньому селі є мотель, а також готель у Заліщиках. Для невибагливих романтиків – віп-пропозиція: намет неподалік від водоспаду.

Як дістатися: найкраще на своєму авто. З Тернополя в село Нирків, де знаходиться замок і водоспад, автобус курсує один раз на день. У дорозі близько 3 годин. Також є автобуси із Заліщиків і Чорткова.

Святині

Язловецький монастир

Монастир, заснований юною графинею, яка втратила чоловіка і сина, але знайшла Бога. Для богоугодної справи монахиням подарували палац польської королівської сім’ї. І тепер білосніжні стіни монастиря межують із залишками кам’яних стін замку.

Засновниця монастиря, Блаженна Марцеліна, з дитинства мріяла стати черницею. Але в 22 роки за наполяганням батька вийшла заміж. Шлюб був щасливим. У сімейної пари народилося двоє діток. Але 3 роки щасливого життя промчали: чоловік помер від тифу. Через рік молода вдова втратила сина, якого забрала дифтерія... Вона залишила доньку сім’ї, а себе віддала Богу. Стала засновницею монастиря Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії і створила школу для дівчат з благородних сімей, яка стала зразком для наслідування в Польщі, Західній Україні й Білорусі. У 1996 році Папа Римський проголосив Марцеліну Даровську блаженною. Кажуть, що це місце, де трапляються чудеса зцілення. Можна відвідати усипальницю, в якій покоїться Блаженна Марцеліна та інші черниці.

Територія монастиря чиста і доглянута, приємно провести час у зеленому саду з квітучими запашними квітами і затишними алеями.

А відразу навпроти монастиря – залишки укріпленого замку 14 століття.

Найкрасивіші міста

Чортків

При слові «Чортків» уява відразу малює нечисту силу: ну звідки ще така назва? Насправді, в назві міста увічнили його засновника, польського магната Чартковського. Своєї колоритної назви місто ледь не позбулося: його хотіли перейменувати то в Жовтневе, то в Богородичне. Але Чортків не здався. Зараз невелике затишне містечко, в якому живе близько 30 тисяч осіб, – знатна туристична Мекка. Перше, що сюди притягує, – чудовий костел Святого Станіслава. Та й взагалі, Чортків – місто церков, їх тут дуже багато!

Ще одна цікавинка – казкова міська ратуша. Вона прямо як з листівки! Годинки з чотирма циферблатами для неї виготовив відомий інженер у Берні. Прикрашає її зверху флюгер у вигляді півника. Зовсім як у казках!

А ось і Чортківський замок. Правда, від нього залишилися одні романтичні руїни і легенди про привидів, що бродять у підземеллях замку. Зате звідси відкривається гарний вид на місто, і це місце проведення фестивалів.

Бучач

Назву міста знає кожен, хто хоч раз заглядав на полиці з алкоголем у магазинах. Так, Бучач – це коньяк. Але до алкогольної програми ми перейдемо пізніше, а поки що трохи романтичних руїн.

Бучацький замок зберігся ще гірше, ніж Чортківський. Але зате тут відмінний вид на місто і головну домінанту: міську ратушу.

Тернопіль

Ну як же без «файного міста»! А в Тернополі «файних» місць повно! Насамперед хочеться відправитися до тернопільського озера, або Тернопільського ставу. Він просто неосяжний! Програма must see в Тернополі – острів закоханих і аераційний фонтан. А ще хочеться загубитися в центрі міста, побродити вуличками з цікавими пам’ятками і затишними кав’ярнями, помилуватися собором, що нагадує пагоду. Посидіти під тристороннім годинником і зарядити телефон від сонячних панелей! Чим зайнятися в Тернополі і які цікаві місця обов’язково потрібно побачити – в нашій статті.

«Алкосмаколики» і гастротури

Кальвадос, порічкове вино і квас із бузини

Якщо ви не проти пропустити чарку-другу, здаємо відмінну локацію. Тільки натурпродукт, тільки hand made.

У глибинці Тернопільщини спеціально вирощують виноград, порічки, яблука і ще купу всякої смакоти. Ніяких хімікатів, тільки екопродукт, який збирають вручну і перетворюють у напої. Невелике, але добротне виробництво група бізнесменів зробила просто для душі. Особлива гордість – сидр, який роблять не з упалих, а з дбайливо зібраних яблук.

А з відмінного сидру народжується правильний кальвадос. Для любителів міцних напоїв знайдеться і бурбон. Але «найкрутіша фішка» – порічкове вино, зроблене за особливою рецептурою. Можна спробувати кілька видів! Ягідки для нього збирають вручну. Якщо їх пом’яти, воно не буде таким смачним! Для тих, хто тільки за ЗСЖ, знайдеться унікальний квас із бузини. В житті не вгадати, з чого він зроблений! На жаль, придбати продукцію в супермаркеті або магазині не вийде. Дегустувати можна безпосередньо на місці або зв’язуватися через Facebook. У Швейкові раді гостям і навіть збираються облаштувати будиночок для тих, хто після дегустації не захоче нікуди їхати. Взагалі відмінне місце для дозвілля: тиша, зелень, конячки, що пасуться навколо, і альтанки для душевних посиденьок.

Як дістатися: своїм авто, але готуватися до того, що доріг місцями просто немає. Рейсовий автобус відправляється з Тернополя двічі на день, у дорозі 2 години.

Пиво з 20 краників і наливки з підземелля

Завдання: якнайшвидше випити пива з 20 краників, покуштувати ще 20 наливок і при цьому залишитися в живих. Вдалося. Таку дегустацію можна влаштувати в ресторації «Леліва», в Тернополі. Це новий заклад, який тільки відкриває двері для відвідувачів.

Ми вже побували в «Леліва», скуштували крафтового пива і автентичних наливок. У ресторації кажуть: в Тернополі були часи, коли пити пиво вважалося безпечнішим, ніж воду. І навіть бездомний отримував 2 літри пива в день. Так що відроджують традиції і пиво ллється рікою: 20 сортів, включаючи тернопільський hand made.

Не змішувати його з іншими напоями не вийде. Як не покуштувати старотернопільських наливок? Їх виготовляють за старовинними тернопільськими рецептами. У кожної наливки своя історія. Найбільш елегантна і вишукана – абсолютно біла, як сметанка. Це напій тернопільської еліти. А найбільш дивна назва у «Кобильошника». Нізащо не здогадаєтеся, що це – сливова настоянка. Адже Тернопільська область славилася величезною кількістю слив, які швидко опадали і доводилося їх рятувати. Найцікавіше чекає в таємній кімнаті. Потрапити в неї можуть тільки обрані, які знають секретний знак – майже як у масонів. За потайними дверима ховаються потаємні сходи, що ведуть у таємний зал. У ньому не тільки наливають, але ще й театр ляльок влаштує пікантні вистави для дорослих.

Микулинецька пивоварня

Ось, де завжди людно! Доведеться вистояти чергу, щоб наповнити пінним напоєм пластикову пляшку. У Тернопільській області в однойменному селищі варять тільки непастеризоване пиво. Завод випускає 17 сортів пива. Пляшкове можна купити в багатьох магазинах, але за розливним вибудовується почесна черга.

Як дістатися: в селищі Микулинці, 30 хвилин по трасі від Тернополя.

Де зупинитися

У Тернопільській області багато приватних садиб, готельних комплексів, хостелів. Для поїздки по глибинці Тернопільщини ми вибрали готель у Заліщиках і комплекс «МішиН Сіті» (село Добрівляни), який межує із заповідником.

Він розміщений просто в обіймах лісу! Звідси було зручно їздити до пам’яток. Що здивувало, це райський куточок з цілком демократичними цінами і своїм міні-аквапарком.

Якщо чесно, обираючи в розпал літа між метушливими пляжами півдня України і ось цією місциною, глибинка Тернопільщини однозначно виграє. Вартість номера на двох усього 650 гривень. А зняти котедж для компанії на добу коштує 1600 грн. За 250 грн можна орендувати альтанку на день. І ти відпочиваєш у прохолоді, серед смарагдової зелені, акуратних альтанок і з видом на озерце, по гладі якого ковзає пара лебедів. У будиночках є все для життя, нормальний вай-фай і навіть електрокамін.

Якщо шукаєте бюджетне місце в Тернополі, підказуємо локацію: хостел Tarnopyl. Місце в загальній кімнаті – 150 грн, а кімната на двох – 450 грн. Є окремо жіночі номера. Хостел не так давно відкрився, чистий, комфортний. «Повний фарш»: обладнана кухня, душові, гостинка з плазмовим телевізором і зручним диваном, і навіть балкончики з видом на місто. Великий вибір житла в Тернополі та Тернопільській області ви знайдете тут.

Де і за скільки поїсти

Ціни на Тернопільщині дуже навіть гуманні. З пошуком їжі проблем не виникне. Навіть у заміському комплексі сніданок коштуватиме 80 грн.

Приклади цін у комплексі «МішиН Сіті» і ресторані Pizzeria PRESTO в Чорткові:

Смачний сирний суп з грибами – 33 грн.
Картопля по-домашньому – 22 грн.
Курочка карі з рисом – 58 грн.
Келих пива 0,3 – від 22 грн.
Вареники з картоплею – 26 грн.
Стейк зі свинини – 55 грн за 100 грамів.
Чашечка еспресо – 17-18 грн.

Трьох днів у Тернопільській області явно було мало. Щоб встигнути подивитися все, знадобиться більше ніж тиждень. Адже місцин, які цікаво побачити, так багато! Якщо зберетеся, обов’язково прочитайте нашу добірку пам’яток Тернополя. Дізнайтеся, куди поїхати на Тернопільщині й побудуйте свій маршрут!

У статті використані фото автора.