Китаївська пустинь, Київ

Свято-Троїцький чоловічий монастир, або ж Китаївська пустинь, є одним із найбільших центрів паломництва в Україні. Починаючи з 17 століття до цих намолених місць приїздить багато людей.

Історія монастиря

Монастир виник в історичній місцевості Києва Китаєві (нині це частина Голосіївського лісу). Вважається, що назва походить від тюркського слова «китай», що означає «городище», «укріплення». Археологічні знахідки підтверджують, що саме тут існувала давньоруська фортеця. У Китаєві любили проводити час Григорій Сковорода, Михайло Грушевський, Микола Лисенко. 

Розпочалась історія Китаївської пустині 1716 року. До ансамблю монастиря, який повністю склався наприкінці 19 століття, входить Троїцька церква, збудована Степаном Ковніром у 1763–1768 роках, 45-тиметрова дзвіниця (розібрали у 1932 році), храми Дванадцяти апостолів і Трьох російських святителів, корпус келій, а 1904 року на території звели церкву Святого Серафима Сваровського, який відвідував обитель. 

Китаївська пустинь у Києві багата цікавими історіями. Одна з таких – про жінку-ченця Досифею. У 17 столітті дівчина Дарина Тяпкіна, представниця дворянського роду, втекла з дому. Досифея обстригла волосся, змінила одяг і назвалася чоловічим ім'ям. Решту життя вона провела в печерах пустині. До самої смерті ніхто з ченців і людей, які приходили послухати мудрість Досифея, не здогадувалися, що це жінка. Тут досі зберігаються її мощі.

Багато чого бачила на своєму довгому віку Китаївська пустинь. Особливо тяжко довелося за часів радянської влади: в колишніх келіях розмістилася дитяча колонія, а сам монастир став власністю Всесоюзного дослідного інституту плодового та ягідного господарства. І тільки 1994 року в стінах обителі знову почала лунати молитва.

Як доїхати

До монастиря можна доїхати маршрутним таксі №470 від станцій метро «Арсенальна», «Дружба Народів» та «Либідська».