Українська
Українська Русский English
Спецпроекти Додати об'єкт Моя карта
"
8684
я був
14
я хочу сюди
4

Борисоглібський собор, Чернігів

Борисоглібський собор, Чернігів

У центрі древнього Чернігова, на території дитинця, одразу впадає в око ошатна споруда – Борисоглібський собор. Як і його знаменитий сусід – Спаський собор, котрий височить поряд, собор святих Бориса і Гліба є свідком князівської доби в історії України.  Це справжнє уособлення міці, спокою і гармонії щодня вабить до себе відвідувачів. Борисоглібський собор входить до складу  Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Збудований як княжа усипальниця, зараз він діє як музей, а ще тут регулярно відбуваються концерти духовної музики.

Зовнішній вигляд

Борисоглібський собор у сучасному вигляді – це типовий зразок чернігівської архітектурної школи 12 століття. Він хрестовокупольний, шестистовпний, увінчаний однією банею, висота якої становить 25 метрів. Фасади храму сформовані стінами великої площі, які розділені між собою лише напівколонами – від самого низу аж до карнизів. Ці напівколони завершують різьблені капітелі з білого каменю, а стіни увінчують напівциркульні аркоподібні закомари. Споруда за всі часи існування пережила кілька серйозних реконструкцій, які щоразу суттєво змінювали її зовнішній вигляд.

Храм вирізняється досконалістю цегляного мурування, високою якістю цегли-плінфи, витонченим різьбленням білокам’яних капітелей. В оздобленні фасадів використано деталі з вапняку, прикрашені орнаментами у так званому «звіриному стилі»: рослинні візерунки сплітаються, немов мереживо, з фантастичними птахами та грифонами.

Капітелі на фасаді відтворені за зразком первинних із сучасного матеріалу – оргскла, а от фрагменти капітелей-оригіналів можна побачити в музеї.

Історія

Збудував Борисоглібський собор чернігівський князь Давид Святославич, онук Ярослава Мудрого. Постала нова споруда поряд із головним храмом Чернігова, Спасо-Преображенським собором, у 1120 – 1123 роках. Старі мініатюри дають змогу стверджувати, що в давні часи на території дитинця було багато кам’яних і дерев’яних споруд, але всі вони втрачені, окрім цих двох соборів – Спаського і Борисоглібського.  

Знахідки археологів, які проводили тут розкопки, свідчать, що  Борисоглібський собор стоїть на місці давнішої споруди. Що саме було тут колись розташовано – інший храм чи двокамерний князівський терем, стверджувати важко, оскільки збереглися лише підмурки будівлі та залишки нижньої частини стін.

Борисоглібський собор мав спеціальні ніші у південній та північній стінах – аркасолії. Їхня наявність свідчить про те, що Давид Святославич планував облаштувати в храмі усипальницю. Зрештою, тут князь після смерті й був похований.  Вочевидь, поховання були і в галереях-прибудовах, які не збереглися, а також під підлогою бічних нав храму.

Назва собору

Чому собор названо Борисоглібським? З історичних джерел відомо, що свого часу Давид Святославич брав участь у перепохованні мощей святих Бориса і Гліба у Вишгороді. Останки  нещасних родичів князя тоді переносили зі старої дерев'яної церкви у щойно побудовану кам'яну. До того ж, мурував вишгородську церкву батько Давида Святославича.  Згодом сталося так, що князь Давид рано втратив сина, і на згадку про нього вирішив збудувати храм у Чернігові та назвати його іменем перших на Русі святих.

Цікаво, що брати Борис і Гліб належать до числа святих не лише православної, а й римо-католицької церкви. Там це святі Роман Руський та Давид Польський.

1239 року ординці на чолі з Батиєм зруйнували собор, але його невдовзі після того відновили і вкрили дерев’яною покрівлею. Згодом він знову занепав.

Католицький костел

Після того, як споруду передали у власність ченцям-домініканцям, вони відновили і перебудували його як католицький костел. В часи Речі Посполитої тут була зведена дзвіниця та кілька інших монастирських будівель. У самій же споруді храму розширили східну частину, на фасадах звели колони та зробили вікна.

Православний монастир

У період національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького храм святих Бориса і Гліба знову став православним. 1672 року тут утворили Чернігівський Борисоглібський монастир, який став резиденцією чернігівських єпископів, а однойменний собор – кафедральним. Обитель проіснувала понад століття і була скасована указом російської імператриці Катерини Другої.

Царські врата і «срібний ідол»

За ініціативи архієпископа Лазаря Барановича відбулася нова перебудова храму: зі сходу додали нову баню, а із заходу – восьмикутну барокову башту. Центральну баню замінили. Храм композиційно став трибанним, оздобили його у модному тоді стилі бароко. Пізніше добудували  ще дві невеличкі бані, тож загалом їх утворилося п'ять. Таким храм можна побачити на гравюрі 1705 року та акварелі Дмитра Іванова 1810 року.

Під час спорудження нової кам'яної дзвіниці в котловані було виявлено так званого «срібного ідола» (за іншою версією, їх було два). Є поширена і давня гіпотеза про те, що саме цей матеріал було використано для виготовлення царських врат для вівтаря Борисоглібського собору.  

Після проведення ретельного аналізу фахівці з'ясували, що врата майже повністю  виготовлені з легованого срібла 875 проби. Але чи й справді матеріалом для них став саме той цільний шматок срібла, названий «ідолом», достеменно встановити неможливо. Причина проста: в той час, коли створювали Царські врата, всі ювеліри Європи використовували срібло саме такого хімічного складу.

Окрім чотирьох фігур євангелістів, традиційних для царських врат, на них є зображення з сюжетами «Благовіщення» в медальйонах та композиція «Мойсеєве дерево», яка підіймається від основи врат угору і завершується фігурою Ісуса Христа в ореолі променів.

На  щастя, врата збереглися донині, а от бароковий іконостас собору не вцілів.  

Іван Мазепа

Царські врата, які нині є окрасою собору, виготовили на замовлення гетьмана Івана Мазепи (який, до речі, був учнем Лазаря Барановича в час навчання в Києво-Могилянському колегіумі)  у німецькому  Аугсбурзі. Якщо пригледітись уважніше, на стулці врат унизу можна побачити  герб гетьмана, праворуч прикріплена платівка з датою – 1702 рік.

Загальна висота врат  3,45 метра, вага – близько 56 кілограмів.

Радянський період

У часи войовничого атеїзму храмом (чи швидше його майном) зацікавилася комісія з ліквідації монастирів. Попри спротив громадськості і вчених, 1930 року із Борисоглібського собору вилучили 14 дзвонів, а його закрили.

Під час Другої світової війни у храм влучила авіабомба. З цієї причини до нашого часу первісні склепіння та апсиди не збереглися.

Для того, щоб повернути споруді архітектурі форми домонгольської доби, у 50-тих роках минулого століття її ще раз перебудували. Всі нашарування 17 – 19 століть було знищено. Тоді ж розібрали башту, зведену в стилі українського бароко. Чимало фрагментів відновили з використанням  сучасних матеріалів – бетону та оргскла. Зовнішній вигляд собору зараз є, по суті,  реконструкцією русько-візантійського архітектурного стилю.

Собор у наші часи

Нині храм Бориса і Гліба – це музей Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Крім того, собор став також Будинком хорової спадщини. Царські врата, унікальний витвір мистецтва доби бароко, експонувався на виставках в Національному музеї історії України в Києві та в Українському музеї в Нью-Йорку.

До нашого часу майже не збереглися фрескові композиції – ані на стінах та склепінні, ані на порталах входів до собору. Лише в одному місці – всередині храму, на відкосі вікна північної стіни над порталом ледь-ледь помітно геометричний орнамент старої фрески.

У соборі відтворено підлогу з шиферних плит, а в підкупольному квадраті реконструйовано омфалій (підлога, інкрустована різнокольоровою смальтою). У північній наві видно розкопані підмурки споруди, яка стояла на цьому місці до собору.

Поховання

У 17 столітті в соборі святих Бориса і Гліба в Чернігові були поховані православні ієрархи:

  • Лазар Баранович.
  • Святий Феодосій Углицький.
  • Амвросій Дубневич.
  • Феофіл Ігнатович.

Музей

Нині музей є частиною архітектурно-історичного заповідника. Тут можна побачити експонати, що розповідають про історію Борисоглібського храму, а також про те, який вигляд мав Чернігів у давнину та як змінювалося місто упродовж століть. Найцікавіші експонати музею:

  • Мазепині царські врата;
  • усипальниці чернігівських князів;
  • давньоруські старожитності.

Експозиція музею розміщена на двох поверхах.

У соборі постійно діють дві виставки: «Фреска чернігівських храмів» та «Архітектура і ремесло Чернігова 11 – 13 століть».

Як доїхати

Доїхати до Борисоглібського собору можна на авто, в’їжджаючи в місто з боку Києва автотрасою Р67, у яку переходить міжнародна дорога Е95 (М01). Собор височить на горі, на території міського парку відпочинку. Від залізничного вокзалу можна доїхати автобусами №12 (до зупинки «Готель «Україна») або №1 (до зупинки «Драмтеатр»). Далі в бік Алеї Героїв – пішки.  

Вам також може бути цікаво

Фото:

Тури та екскурсії

Тур из Киева «Сокровища Северной столицы», Чернигов
Маршрут тура на день вырвет вас из городской суеты и откроет по-новому древние северные рубежи Украины. Это наследие славного Черниговского княжества и путешествие в героическую историю Киевской Руси.Чернигов – это древние соборы, курганы и пещеры Украины. А также… центр Вселенной, который откроет гид!Седнев откроет вам Георгиевскую церковь, где снимался один из первых образцов украинской мистики – фильм «Вий».Поездка на пивоварню Bierwelle для любителей пенного напитка и дегустация 6 сортов пива!
Детальніше
Facebook (0)
ВКонтакті
Додати опис об’єкта

Зворотній зв`язок
Відгуки
Ми цінуємо Вашу увагу і час, проведений з нами на сайті IGotoWorld.com. Якщо у Вас є запитання, побажання, скарги або ж Ви бажаєте більше дізнатись про нас, оберіть пункт, що Вас цікавить, і пройдіть за посиланням. Ми обов’язково приділимо Вам увагу.
Форма зворотного зв’язку
Запит успішно відправлений.
Надіслати