Житомир – місто геніїв
Святослав і Теофіл Ріхтери, Юліуш Зарембський, Олександр Довженко, Сергій Корольов, Іван Садовський, Юзеф Ігнацій Крашевський… Усі ці імена і ще багато інших імен видатних музикантів, письменників, винахідників, інженерів, митців об’єднує одне місто – Житомир. Хтось тут народився, хтось творив, хтось зустрів захід свого життя. Але всі вони, без сумнівів, мали отримувати тут потужний заряд натхнення, насолоджуючись п’янкими ароматами Полісся і безмежжям його чарівних краєвидів.
19 і 20 сторіччя – надзвичайно буремні періоди для історії людства. Хоча, можливо, саме неспокій та історичні загадки роблять цей час таким важливим для наших сучасників… Так відкриваються таємниці, здатні пролити світло і на непросте сьогодення. Зрештою, недарма кажуть, що той, хто знає власну історію, здатний збудувати і майбутнє.
Стара легенда Юзефа Крашевського
Житомир – спокійне містечко, околиці чудові! Нічого у нас в краї не знаю кращого. Наш дім в центрі міста і в «кутку» та в тиші, – від вулиці відокремлений палісадником... Так писав про місто, в яке перебрався у середині 19 сторіччя, польський письменник та історик Юзеф Ігнацій Крашевський. Житомирський період був одним із найбільш плідних у його творчій біографії. Крашевські оселилися на вулиці Малій Бердичівській, де досі зберігся їхній будинок.
Джерело фото: wikimedia.org, автор – Texnik.
Згодом буде визнано письменницький геній Крашевського: літературознавці назвуть його найбільш плідним автором в історії польської літератури. За своє життя Юзеф Ігнацій Крашевський написав орієнтовно 600 томів романів і повістей, а також віршів, поем, драматичних творів тощо.
Лавка-пам’ятник Крашевському в Польщі. Джерело фото: polskaniezwykla.pl, автор – panamka.
Також письменник написав цілий цикл з історії Польщі. Одним з найвідоміших творів Крашевського є повість «Стара легенда», яку 2003 року екранізував Єжи Гофман.
Долаючи кордони: Володимир Короленко
Доки Юзеф Крашевський вивчав історію та творив польську літературу, в Житомирі народився хлопчик, якому сподобалося творчо оспівувати саме Україну. Хоча й оспівував він її російською мовою, а слово «Україна» ще не значилося на карті світу…
Похований В. Короленко у Полтаві. Джерело фото: mapio.net, автор – alexbv.
Володимир Короленко сьогодні знаний та шанований не лише у рідному Житомирі, але й на Полтавщині, де він прожив багато років, у Харкові, Рівному, Чернігові тощо. Достатньо прочитати «Сліпого музиканта», аби зрозуміти, що закоханість в українську культуру і природу письменник проніс із собою все життя.
Джерело фото: science.wikia.com.
Будинок-музей Володимира Короленка знаходиться у Житомирі на вулиці Короленка, 1. Також з ім'ям письменника пов'язані інші численні пам’ятки в Україні. Зокрема Літературно-меморіальний музей В. Короленка у Полтаві.
Юліуш Зарембський: перервана мелодія
Юліуш Зарембський знаний у світі як видатний польський піаніст і композитор, який народився у Житомирі ранньою весною 1854 року. Проживши всього 31 рік, він помер у рідному місті восени 1885-го: на жаль, в ті часи туберкульоз був смертельним вироком, лікування не допомагало, численні статки не могли врятувати від сухот… Своє серце Зарембський заповідав поховати у римо-католицькому кафедральному соборі Святої Софії у Житомирі.
Джерело фото: skyscrapercity.com, автор – А. Морозов.
Юліуш Зарембський був улюбленим учнем Ференца Ліста. Його останній твір, знаний фортепіанний квінтет g-moll, був присвячений Лісту. За цей квінтет Зарембський був визнаний генієм романтичної камерної музики.
Крім того, Юліуш Зарембський був віртуозним піаністом, якому пророкували велике майбутнє. Але, дізнавшись про свій діагноз, Зарембський відмовився від концертів і сконцентрувався виключно на створенні музичних творів.
Джерело фото: wikimedia.org, автор – Grankovskaya.
Помер видатний музикант у Житомирі, приїхавши до міста дати свій останній концерт. Він похований на римо-католицькому (польському) цвинтарі міста на вулиці Короленка.
Початок шляху Олександра Довженка
Є в Житомирі і будинки, де свого часу мешкав Олександр Довженко, видатний український режисер і письменник, визнаний класик світового кіно. Перший з них – на сучасній вулиці Довженка в історичній частині Житомира. Другий – це будинок-пам’ятник Пирогова, де згодом жив і Святослав Ріхтер, теж розташований в історичній частині міста (так звана «Путятинка»), на сучасній вулиці Ріхтера, 51.
Житомир часів Довженка. Джерело фото: elfolio.blogspot.com, автор – Biblioteka Narodowa, polona.pl.
В Житомирі митець пробув від 1914 до 1917 року. Саме тут молодий Довженко вчителював, шукав себе, визначався з поглядами… У Житомирі Довженко також брав уроки живопису, мріючи стати хоча б вільним слухачем Академії мистецтв. Тут він і одружився з Варварою Криловою, переїхавши на сучасний Квітковий провулок, 4 в привокзальній частині міста. У підсумку його першому шлюбу випала досить трагічна доля… Як, зрештою, і самому Олександру Довженку, що нескладно зрозуміти з його «Щоденника».
Іван Садовський: усмішка «обивателя»
Про видатного уродженця Житомира, оперного співака і актора Івана Садовського (1876–1948) відомо не вельми багато. Вже у молодості він став хористом італійської опери в Одесі, потім вступив до трупи Товариства українських акторів, яку очолювали славетні брати Тобілевичі. Згодом Іван Садовський ще був актором у багатьох українських трупах, а його ім’я знали і любили шанувальники театральної драми у Києві, Харкові, Одесі, Чернігові, Вінниці… Садовський був геніальним комічним актором свого часу, відзначився він у характерних ролях і в кіно.
Особливо цікава головна роль Садовського – «одного обивателя» – в сатиричній комедії «Шкурник» (1929). Картина була заборонена радянською владою, зокрема і за те, що в ній висміюється «тупість радянської армії» (сюжет розгортається у часи українсько-більшовицької війни 1917–1921 років). Друге дихання фільму дали у незалежній Україні: «Шкурника» знайшли і змогли реставрувати. На широкому екрані він був показаний на Другому фестивалі німого кіно у Києві.
Через терни до зірок. Сергій Корольов
Житомир став колискою і для іншого генія, цього разу не митця. Малий Сергійко Корольов народився взимку 1906 року на сучасній вулиці Дмитрівській. У будинку, де тепер розташовується Меморіальний будинок-музей академіка С. П. Корольова. У музеї охоплює надзвичайне відчуття: титули і досягнення Корольова (керівник ракетної програми СРСР: перша міжконтинентальна балістична ракета, перший штучний супутник Землі, а також перший політ людини в космос та вихід людини в космос) уява одразу «синхронізує» з домашнім затишком, дитячою колискою, непростою долею батьків космічного генія…
У музеї відтворено затишок дому Корольових. Фото автора.
Варто лише перейти дорогу, і ми потрапляємо до Музею космонавтики імені Корольова, де його геній представлений вповні. Повномасштабні макети, фото, оригінальне космічне «приладдя» дивують і захоплюють не лише дітей, але й дорослих.
Музей космонавтики: сірий будиночок, в середині якого – дивовижне. Фото автора.
А почалося все колись із того, що малий Сергій, сидячи на шиї діда в Ніжині, побачив, як в небо здійнявся льотчик Уточкін. Від того часу хлопчик захопився небом. Минули роки, і дитяча мрія завдяки наполегливій праці, витривалості та незламності стала реальністю всього людства.
Воїн українського підпілля Олег Ольжич
На рік пізніше за Корольова у Житомирі народився ще один хлопчик, який згодом став видатним житомирянином. Це поет і український національний діяч Олег Ольжич (Кандиба), син поета Олександра Олеся (Кандиби). Закатований Ольжич у нацистському концтаборі Заксенгаузен у Бранденбурзі в 1944 році.
Джерело фото: old.zt-rada.gov.ua.
Будинок, де мешкала родина Кандиб у Житомирі, знаходиться на вулиці Професора Антоновича, 64/16. Це колишній доходний будинок Файбишенко на Новій будові, стан якого зараз аварійний. Натомість будинок, де народився Олег Ольжич, не зберігся, але його іменем названа вулиця, де він стояв.
Ріхтери: від батька до сина
Теофіл Ріхтер, піаніст і композитор, органіст та викладач, народився у Житомирі 1872 року. Батько Теофіла також був музичним майстром. А у 1915 році тут народився на світ і його син Святослав – перший лауреат премії «Греммі» родом із наших земель, видатний піаніст-віртуоз світового масштабу.
Лютеранська кірха у Житомирі, яку відвідувала родина Ріхтерів. Джерело фото: ukrainaincognita.com.
1916 року сім’я переїхала до Одеси. На жаль, історія склалася так, що там Теофіл Ріхтер був страчений… Німецького походження було достатньо, аби 1941 року буцімто за «зраду батьківщині» його – видатного митця і батька молодого обдарованого піаніста – розстріляли в Одесі за 10 днів до початку німецької окупації міста.
Нотатки для мандрівника
Аби історія геніїв минулого насправді ожила, варто спробувати її торкнутися… Відвідини Житомира варто планувати завчасно: зараз місто все більше починає набирати туристичної привабливості. Тому до ваших послуг каталоги:
За сприяння у підготовці матеріалу дякуємо Житомирській міській раді та Клубу пригод «Френд» міста Житомир.
.jpg)
