Велотуризм в Україні: поради, маршрути, спорядження

27704

Кожен має своє уявлення про велотуризм, але у всіх воно у більшій мірі зводиться до простенького загальноприйнятого поняття: похід з велосипедом. Сьогодні з визначенням туризму, мабуть, ознайомлений будь-який українець, який принаймні хоч раз подорожував, бачив відповідні передачі по телевізору чи, можливо, читав про це у пресі. Велотуризм в Україні не так поширений, як в інших країнах Європи, але останніми роками швидко набирає популярності.

Джерело фото: kharkov.nezabarom.ua.

Для необізнаної людини велотуризм уявляється чимось подібним до легкої прогулянки. Типу крутити педалі та озиратися на всі боки – усе, чого достатньо для здійснення велопоходу. Однак не варто розслаблятися. Вищеописана «подорож» може складати не більше 20 кілометрів і тривати щонайбільше день. Та і зветься вона не велопоходом, а прогулянкою.

Найменший та найлегший маршрут для новачків, за мірками затятих веломандрівників чи професіоналів, складає близько 100 км без великих перепадів висоти, а за часом не більше 24 годин. Але реалізація навіть цього «минимуму» далеко не кожному виявиться під силу, особливо з першої спроби.

Для відправлення у найпростіший справжній похід з велосипедом, яким би коротким маршрут не виявився (а дуже часто короткий – означає запаморочливі підйоми та захоплюючі дух спуски), варто мати хорошу фізичну підготовку.

Залежно від складності та протяжності маршрутів, швидкості та умов їх проходження розрізняють декілька стилів та видів велопоходу, які вимагають різної підготовки.

Стилі велотуризму

Новачкам, які зацікавилися велопоходом вперше, варто знати, що існує декілька стилів велотуризму. Звичайно, що всі вони мають одну спільну рису – подолання перешкод за допомогою велосипеда. Та перешкоди бувають різними. І кожен стиль має свої відмінності. Тому треба розглянути їх детальніше.

Джерело фото: tourinform.org.ua.

Цивілізований туризм. Найпростіше, що можна придумати. Та, мабуть, найнудніше. Звичайна велосипедна прогулянка на свіжому повітрі на відносно велику відстань. У дорозі ніяких пригод. Для початківців саме те. А от любителям незабутніх вражень може не сподобатись. Хоча, люди різні, можливо, для когось і така прогулянка – ціла пригода.
Експедиційний велотуризм. Вигаданий та втілений на практиці людьми, для яких першочергові цілі – подолати перешкоди. Однак про навколишні пейзажі та пам’ятки вони також не забувають. Найкращою винагородою для подібних мандрівників є пройдений маршрут. І чим складніший він був, тим краще.
Байкерський туризм. Дещо схожий з попереднім, але випробування у цьому випадку стосуються двоколісного товариша. Такий велопохід перш за все перевіряє можливості самого транспорту. А від водія вимагає чудової техніки. Тому цей різновид має невелику кількість шанувальників.
Спортивний велотуризм. Передбачає досягнення та встановлення рекордів. Таким стилем займаються лише спортсмени, у яких здебільшого одна мета – подолати обрану відстань якнайшвидше. Їх не цікавлять ні пейзажі, ні пам’ятки, ні НЛО, що зупинилися серед поля… Завдання велоспортсменів – «поглинути простір» за мінімальний проміжок часу.
Зимовий велотуризм. Особливий вид, адже ним захоплюються відчайдушні любителі подихати морозним повітрям. Уявіть собі, що є такі люди, які полюбляють кататися в нестійку, холодну, вітряну, мокру погоду. Снігопади, ожеледиця, сльота – ідеальна атмосфера для велотуристів цього напрямку. За три місяці мерзлоти вони намагаються відвідати та побачити якомога більше цікавих місць.

Різновиди велотуризму

Окрім стилів, є також різновиди, які визначають тривалість веломандрівки:

Одноденний велопохід. Назва говорить сама за себе – прогулянка на один день без ночівлі. Як правило, виїжджають рано-вранці, аби побільше проїхати, і повертаються увечері того ж дня. Для зацікавлених, що збираються їхати вперше, це найкращий варіант.
Похід вихідного дня. Це велопохід з однією ночівлею. Як зрозуміло з назви, здійснюється на вихідних. Виїзд зранку в суботу, а повернення у неділю ввечері.
Багатоденний велопохід. Це широке поняття, яке включає багато нюансів, хоча у таких мандрівок є одна загальна риса – похід займає більше одного дня. Тривалість може сягати від кількох днів до десятків або навіть і сотень діб. Тому до такої мандрівки варто підготуватися завчасно і з усією відповідальністю.

Джерело фото: tk-ekvator.ru.

Велосипед для турпоходу

Отже, ви вирішили знайти собі велосипед. Можливо, у вас вже є один. Та якщо ви не певні, чи витримає він мандрівку у 20 кілометрів, то краще не ризикувати та підшукати надійніший варіант. Одразу пораджу – не купуйте собі річ лише для чогось одного! Якщо, звичайно, ви не спортсмен, у якого все життя – це покатушки, або бізнесмен, котрий може собі дозволити придбати для кожної нагоди окремий вид двоколісного.

Якщо не на 100, то на 90 % можна впевнено стверджувати, що вам захочеться на ньому просто покататися, з’їздити до батьків у гості чи вибратися з друзями на природу. Тому головною ознакою вашого двоколісного коня є зручність.

Велосипед має бути зручним у посадці, у крутінні педалей, у виконанні трюків, у будь-чому. Після поїздки на 10 кілометрів вас не мають турбувати спина, руки чи шия, за винятком ситуацій, коли зазначені частини тіла брали участь у прокачуванні м’язів, або були пошкодженими при падінні.

Це що стосується ваших відчуттів до обраного транспорту. А тепер про вимоги, яким має відповідати двоколісний товариш, аби не перетворити велопохід у піший:

Міцність та надійність. Щоб створювати собі як найменше проблем у велопоході, краще обирати не найдешевшу модель. Китайські аналоги справжніх інженерних витворів мистецтва не спроможні витримати великі і тривалі навантаження. Ці так звані міські велосипеди придатні лише для поїздки за хлібом. Не більше.
Вага. Здавалося б, яка різниця, скільки велосипед важитиме. Головне, щоб їхав. Але ж ви не робот – чим важчий транспорт, тим складніше ним керувати і переміщуватися, враховуючи, що це можливо лише завдяки вашим зусиллям. Тому не забувайте звертати увагу на комплектацію товару. Транспорт слід обвішувати лише найнеобхіднішим. Найкращим рішенням для зменшення ваги стане придбання карбонової рами – за міцністю та вагою звичайні алюмінієві аналоги значно поступаються. І ціною також. В такому випадку можете обрати щось серед аналогів, які не матимуть зайвих деталей, наприклад амортизатора. Для новачків у веломандрівці він точно не знадобиться.
Ходові якості. Швидкість у велотуризмі не самоціль, але на велосипеді з чудовим накатом набагато простіше вкручувати. Яким би простим шлях не був, обов’язково він складатиметься з підйомів та спусків. Тому важливо, щоб кожна гірка не змушувала вас вставати та підійматися пішки, витрачаючи дорогоцінний час. З можливістю переключати передачі ви зможете обрати більш легку та потихеньку крутити собі педалі.

Вибір велосипеда залежить від ваших умінь, можливостей, в тому числі і фінансових, побажань та вимог, які ви для себе окреслили. Якщо ви любитель, катаєтеся давно, але в похід не ходили – краще підшукати туристичний транспорт, близький до вашого стилю катання. Або ж поїхати на своєму, якщо він є. При виборі покладайтеся на власні відчуття, враховуючи і психологічні.

Джерело фото: board.lutsk.ua.

Технічне обслуговування велосипеда. Ремонтний набір

Справді, перше, про що треба подумати перед велопоходом, – це ремонтний набір. Після того, як ви обзавелися самим велосипедом, звісно. Ви ж не збираєтеся повертатися додому після кожного проколу? А їх, повірте, може виявитися немало.

Якщо ваша рама ціла, руль не загнутий в бублик, ланцюг не розірваний на святкове конфетті та колеса за формою не нагадують жодну іншу фігуру крім кола – проблему можна вирішити на місці. Хоча, навіть останню несправність з перелічених деякі умільці примудряються усунути без втручання веломайстрів.

Для вирішення подібних проблем може знадобитися спеціальний інструмент, яким ви якраз і озброїтеся. Але не брати ж із собою цілий гараж ключів та шестигранників. Достатньо знайти ті, що підходять до вашого велосипеда, враховуючи, що одним ключем можна відкрутити не одну гайку, і не в одному місці.

Розглянемо детальніше необхідний ремонтний набір для велопоходу:

шестигранники. Зазвичай продаються наборами;
насос;
гумові заплатки з клеєм. Продаються разом, але краще купувати спеціальний клей для гуми окремо – він міцніше тримає;
запасна камера;
мультиключ;
пласкогубці;
викрутка;
масло. Можна машинне, але є і спеціальне велосипедне;
ключ для спиць;
комплект запасних спиць;
тросики гальм та перемикачів;
лопатки для бортування. Якщо вмієте бортувати руками – можна не брати;
запасні гайки та ніпелі.

Це список необхідного мінімуму. Звичайно, його можна коригувати залежно від ваших потреб, довжини та складності маршруту, можливостей вашого велосипеда та іншого.

Головний спосіб мінімізувати ремонти під час мандрування – влаштувати технічний огляд свого транспорту перед подорожжю.

Спорядження для велопоходу

Залежно від дальності та тривалості веломандрівки відповідно збираються необхідні речі. Якщо це похід з однією ночівлею, навряд чи вам знадобиться сковорідка – один-два дні можна обійтися і бутербродами з батончиками. Та якщо ваш велопохід затягнеться більш ніж на місяць, то варто в дорогу прихопити ще дещо. Ремонтний набір вже зібрано, тож на одне заморочення менше.

Спорядження для велопоходу поділяється на два різновиди: групове та особисте. Якщо ви збираєтеся підкоряти величезні відстані на самоті, то все, що входить до списку групового набору вам доведеться нести самому. Але зазвичай, такі речі рівномірно розподіляються між всіма учасниками мандрівки. Отже, до групового спорядження входить:

мапи, щоб відслідковувати маршрут і здійснювати пошук альтернативних варіантів;
компас. Можна замінити сучасними пристроями, які мають GPS;
намети. Немає потреби брати багато одномісних. Краще взяти один, але великий, на декілька осіб – спати тепліше буде;
групова аптечка;
ремонтний набір для велобаулів, до якого входить нитка та голка;
сковорідка. Має бути невеликою і неважкою;
казан. Залежно від кількості чоловік можна взяти і декілька;
теплотривкі рукавиці. Можуть знадобитися, щоб забирати з вогню гарячий казан;
груповий трос. Прив’язувати велосипеди. Так, на всяк випадок;
загальні речі для кухні: дошка для нарізання, ополоник, довга дерев'яна ложка;
сокирка. Має бути невеликою і неважкою;
пилка туристична;
лопатка. Має бути невеликою і неважкою;
світловідбивні жилети. Бажано для всієї групи. Або хоча б для керівника та для замикаючого;
маршрутна книжка. У випадку якщо похід реєструється у МКК.

А особисто із собою треба взяти таке:

велосипед. Для полегшення переносу речей транспорт можна облаштувати баулами та велорюкзаками;
велосипедне спорядження: шолом, рукавички, одяг, чохол для велосипеду, фари, відбивні елементи (не обов’язково, але бажано), ремонтний набір та запасні деталі. Сюди входять усі необхідні велоелементи, тому якщо маєте ще список корисних речей – беріть, але знайте міру;
документи. Паспорт, наприклад. Раптом вам захочеться перетнути кордон, а вас навіть ідентифікувати не зможуть. Також до нього варто покласти листок з телефонами мами, тата та рятувальників;
гроші. Можуть і не знадобитися, але на всяк випадок взяти треба. В житті всяке трапляється;
туристичні речі: КЛМН (кружка, ложка, миска, ніж), спальник, каремат, штормовий та теплий одяг, зручне взуття;
засоби гігієни. У кожного список коливається, але зазвичай це зубна щітка, паста, туалетний папір, рушник, крем для засмаги тощо;
особиста аптечка. Найголовніші для вас засоби;
гумовий канат. Для прив’язування речей та рюкзаків до транспорту;
ліхтарик;
сірники;
мобільний телефон.

Також можна прихопити із собою (хоча якщо проблема з місцем, то можна і обійтися):

фотоапарат;
туристичне сидіння;
велоформу та велокомп’ютер;
гумові капці;
велоокуляри;
запасний крючок, який тримає перекидку.

Список може коригуватися залежно від ваших потреб, але намагайтеся скоротити їх по максимуму. Якщо в перший день ще може здатися, що рюкзаки не такі вже і важкі, то в останній день велопоходу ви будете проклинати себе, що взяли стільки непотребу, який до того ж шкода викинути.

Джерело фото: velo-pk.org.

Маршрути для велопоходів по Україні

Кожен велопохід класифікується за складністю. Нижче наведені приклади категорійних веломаршрутів з вказаним рівнем категорії складності:

Велотури першої категорії, для новачків:

Долина нарцисів у Закарпатті. Старт у місті Воловець, далі слідують Міжгір’я – Хуст – Королево – Виноградів – Берегово і кінцева точка – Мукачево. Відстань сягає 150 км, а тривалість – 3 дні.
Карпати-1. Замки та фортеці Прикарпаття. Розпочинається з міста Кривин, до Острога, далі Новомалин – Дубно – Тараканівський форт – Кременець – Почаїв – Олесько – Золочів – Львів. Протяжність мандрівки складає 340 км. Тривалість 6 днів. Можуть взяти участь всі бажаючі.
Карпати-2. Ужгород – Мукачево – Хуст (долина нарцисів + гірське історичне селище Велятино) – озеро Синевир – Лопушне – перевал Торунський – Болехів – Стрий – Трускавець. Маршрут складає 360 км. Тривалість 7 днів. Можуть взяти участь всі бажаючі.

Друга категорія, для любителів і тих, хто вже має першу категорію:

Апостолово – Каховка – Олешківські піски – Херсон – Миколаїв – Ольвія – Очаків – Одеса. Протяжність – 600 км. Час проходження – 10 днів. До групи приймаються учасники з досвідом 1-ї категорії складності.
Білгород-Дністровський – Одеса – Очаков – Кінбурнська коса – Олешківські піски – Херсон. Маршрут складає 650 км. Час проходження – два тижні. До групи приймаються учасники з досвідом 1-ї категорії складності.
Київ – Українка – Трипілля – Ржищів – Кагарлик – Миронівка – Богуслав – Саварка – Ольшаниця – Біла Церква – Сквира – Попільня – Брусилів – Радомишль – Черняхів – Новоград-Волинський – Городниця – Корець – Славута – Острог – Кременець – Почаїв – Броди – Радехів – Львів.

Третя категорія, для досвідчених, хто має другу категорію:

Дрогобич – Борислав – Східниця – Турка – Ужок – Ростока – Воловець – Міжгір'я – Синевир – озеро Синевир – Колочава – Драгово – Тячів – Рахів – Ясіня – перевал Яблуницький – Кремінець – Верховина – Косів – Кути – Вижниця – Берегомет – Сторожинець – Чернівці. Похід складає більше 900 км, тривалістю близько місяця.

Замовляти готовий велотур з інструктором можна у декількох українських туристичних фірмах. Тільки одразу домовляйтеся та визначайте, що входить до вартості мандрівки. Зазвичай це:

інструкторський супровід;
харчування;
ночівля;
часто входить екскурсія;
іноді оренда велосипеда.

Добирається турист до місця старту велопоходу за власні кошти. Ціна залежить від кількості осіб у групі. Розклади веломаршрутів з’являються ближче до відкриття сезону проведення турів. Зазвичай це травень та літні місяці.

Джерело фото: dneproveloklub.dp.ua.

Поради новачкам

Існує декілька лайфхаків для тих, хто тільки-но зацікавився велотуризмом. Здавалося б, вони очевидні, але мало хто про них вчасно згадує:

Насамперед, підготуйтеся до веломандрівки морально – не кожному під силу витримати цілодобове вкручування. В будь-якому випадку, краще бути підготовленим до гіршого варіанта, але сподіватися на кращий.
При виборі велосипеда краще за все звернутися до знайомого, який розбирається у цій справі, а якщо нема такого – завести. Частіше за все звертаються до спеціалістів, які працюють у веломагазинах. Але будьте обережні – деякі індивідууми зацікавлені більше в тому, щоб продати товар, аніж допомогти вам. Тому все-таки заводити подібні знайомства краще на нейтральній території.
Для здійснення приємного велопоходу важливо натренувати не лише ноги – від тривалого сидіння сідниці болять не менше. Тому, крім легкого бігу, не завадить також включити в тренування недовгу прогулянку на велосипеді. Бажано, хвилин на 20. А ще краще – на 40. Так поступово п’ята точка звикне до форм вашого сідла і не буде в дорозі нагадувати про себе відчуттям дискомфорту.

Якщо раніше ви ніколи не були у велопоході та не ловите справжній кайф від крутіння педалей – подумайте тричі, чи ваша це сфера, чи краще не обтяжувати себе зайвим клопотом у вигляді велосипеда та піти у похід пішки.

Однак якщо ви все ж таки впевненні на всі двісті, що це ваше, будьте готові дізнатися чимало інформації для того, щоб ваша веломандрівка пройшла успішно і залишила по собі незабутні приємні враження.