Церква Різдва Христового, Київ
Церква Різдва Христового – це візитна картка історичної місцевості Поділ у Києві. Відома вона, перш за все, як «Шевченкова церква». Храм у Києві приваблює туристів своєю давньою та складною історією.
Історія церкви на Подолі
За час існування церква Різдва Христового зазнала перебудови і численних руйнувань. Перша письмова згадка датується 1543 роком, але вже у 1564 році храм був втрачений. На цьому місці наступна церква проіснувала з другої половини 17 і до початку 18 століття, поки не згоріла.
Про зовнішній вигляд можна судити із плану Києва 1695 року, де церква була дерев'яною однобаневою спорудою. І знов було вирішено відновити на цьому місці Божий дім, будівництво тривало 40 років. Але на початку 1805 року з міркувань безпеки архітектори вирішили розібрати храм.
Храм за проектом А. Меленського
На прохання вірників розпочалося нове будівництво храму на тому ж місці. Все ж церкву було вирішено побудувати ближче до Дніпра. Андрій Меленський у 1808 році розробив проект, який згодом був утілений в життя як архітектурна споруда. Митрополит київський Сипаріон затвердив його. Лише у травні 1809 року почалися будівельні роботи. Церква Різдва Христового у Києві стала яскравим прикладом класицизму, витриманого за всіма канонами цього напрямку. Під час побудови храму сталася пожежа на Подолі, але стіни будівлі уціліли і будівництво завершили.
Церква Різдва за проектом представляла собою восьмигранник, який був перекритий куполом. Він був прикрашений люкарнями і банею з хрестом. Із західної сторони храму знаходилася двоярусна дзвіниця, зі сходу – напівциркульна на плані вівтарна апсида. З півночі на південь будівлю прикрашали чотири іонічні портики. Всередині був позолочений дерев'яний іконостас і безліч ікон у срібних рамках. Через брак коштів сама церква відрізнялася від задуманого проекту.
«Шевченкова церква»
Церква Різдва Христового на Подолі для українців має особливе місце. Тут знаходилася труна з тілом Тараса Шевченка, коли з 6 на 7 травня 1861 року відбувалося перепоховання поета із Санкт-Петербурга до Канева. Перед величезним скупченням народу благочинний церков Подолу Петро Лебединцев та настоятель храму Йосип Желтонозький провели панахиду за великим поетом. З того часу кияни почали називати цю церкву «Шевченковою».
Радянські часи
Через атеїстичну політику Радянського Союзу церква Різдва Христового була закрита, а потім використовувалася як гуртожиток. Згодом, коли відбувалася реконструкція Поштової площі, вирішили, що це не пам'ятка архітектури і доцільніше буде її знести. У 1936 році храму на Подолі не стало. Цінні речі, золото та срібні рами і оклади ікон були конфісковані. Дерев'яний іконостас спалили. Ікони продали за кордон.
Відбудова часів незалежності України
Місце храму довгий час пустувало. Згодом тут були тераса кав'ярні та сквер. Саму територію церкви було позначено пам’ятним знаком, а у 1997 році виклали контури фундаменту. За сприяння Київської міської влади протягом 2002–2005 років було вирішено відбудувати храм як визначну пам’ятку архітектури. На Різдво 2005 року споруду урочисто було освячено патріархом Філаретом. У середині церкви знаходиться посмертна маска Т. Г. Шевченка, а на фасаді будівлі висить меморіальна дошка з барельєфним портретом Кобзаря.
Як доїхати до храму
Церква Різдва Христового розташована у Києві на вулиці Петра Сагайдачного, 2. Дістатися найзручніше на метро, вийти потрібно на станції «Поштова площа», від неї до церкви пройтись близько 40 метрів.
Час роботи: з 8:00 до 19:00.
