Невідома Україна: жаб'ячі лапки у Тур’їх Реметах

13051

Жаб’ячі лапки – традиція споживати м’ясо цього земноводного у селі Тур’ї Ремети прижилася ще 200 років тому. Передали її місцевим мешканцям французи. Тож нині ресторани Перечинщини без цього делікатесу меню не складають. Завдяки цій страві невеличке закарпатське село стало відомим. Адже сюди приїздять не тільки спробувати жаб’ячих стегенець, столичні та закордонні ресторани закуповують останні у місцевих мешканців.

Детально про зародження традиції споживати м’ясо жаб, його цінність та інші цікаві факти – у матеріалі IGotoWorld.com.

Зародження традиції вживати у їжу жаб’ячі стегенця

Звідки ж було на Перечинщині взятися французам? Виявляється, що на початку 19 століття сюди заслали військових-бонапартистів. Після поразки Наполеона під Ватерлоу країни-переможниці вирішили себе убезпечити від чергового захоплення влади у Парижі. Тож прихильників Бонапарта вислали у найвіддаленіший куточок Австро-Угорської імперії – Закарпаття.

Серед переселенців опинився і кулінар, який привіз із собою кілька жаб з Франції. Їх він схрестив із місцевими. Відтоді виведені селекціонером земноводні і живуть у місцевій річці Туричка. Ім’я цього француза історія не зберегла, проте відомо, що він був учнем Жоржа Огюста Ескоф’є. Цей француз був одним із найвідоміших кулінарів свого часу, стояв біля витоків формування високої кухні (класична французька кухня закладів високого рівня).

Як заготовляють жаб’ячі лапки

Ловити земноводних жаблярі (так мешканців села Тур’ї Ремети називають жителі сусідніх сіл) починають навесні. Найкраще це робити ще до першої грози – така місцева прикмета. Тому що опісля земноводні менше рухаються, м’ясо пристає до кісток і стає не таким смачним, – переконують жаболови. Так званий «сезон полювання» триває всього кілька тижнів. У цей час бурі жаби, яких і вживають у їжу, з лісу, де живуть, мігрують до водойм. Тут їх і ловлять.

Джерело фото: wikimedia.org, автор – Christian Fischer.

Жаболови кажуть: щоб зловити жабу треба бути надзвичайно уважним. А щоб хоч щось заробити, треба їх наловити кілька тисяч. Кілограм такого делікатесного м’яса коштує від 300 гривень. Це приблизно лапки 80 жаб. А оскільки у селі цим займається чи не кожен, то за сезон виловлюють багацько жаб. Цим і непокояться науковці.

Екологи б’ють на сполох

Науковці впевнені: якби закарпатці заготовляли лапки тільки для своїх потреб, то це не становило б ніякої загрози. Та значна кількість м’яса закуповується ресторанами та супермаркетами, а це загрожує значним зменшенням популяції жаб. За кілька років кількість цих земноводних у Тур’їх Реметах зменшилася у 17 разів! Тим більше, що деякі види взагалі заборонено вбивати. Так, гостроморда та жаба трав’яна знаходяться під захистом європейського законодавства. А жаба прудка – взагалі внесена до Червоної книги України.

Джерело фото: youtube.com.

Турбуються і зоозахисники, адже вважають процедуру заготівлі просто шкуродерством… Хоча жаболови переконують: відтинають лапки уже мертвим жабам, щоб ті не мучилися. Та і процедура нагадує заготівлю риби, але у набагато більших масштабах.

Вирішення проблеми експерти вбачають у створенні спеціальних розплідників. Та хоча такі пропозиції екологами подавалися закарпатській владі уже кілька разів, реакції поки ніякої.

Тож мешканці села Тур’ї Ремети й далі заготовляють лапки у польових умовах і діляться найкращими рецептами.

Рецепти приготування жаб’ячих лапок

Місцеві господині переконують: краще стегенця їсти без інших страв, щоб не перебити смак. А смакують вони як кроляче чи куряче м’ясо. До слова, дуже ніжне та дієтичне, адже не містить жиру. Та й цінне. У жаб’ячих стегенцях купа вітамінів – фолієва кислота, залізо, магній, вітаміни групи В.

Як приготувати жаб’ячі лапки, щоб було і корисно, і смачно?

Джерело фото: pratique.fr.

Жаб’ячі стегенця у сметані

Спочатку робимо соус. Для цього дві цибулини, натерті на терці, потрібно спасерувати в олії, додати борошно, трошки його підсмажити. Далі справа за вином – до отриманої суміші додаємо одну склянку білого. Аж після цього у суміш занурюємо жаб’ячі лапки, солимо, перчимо. Тушкувати їх потрібно 15 хвилин. Потім додаємо сметану, дрібно порізану зелень та сік лимона.

Жаб’ячі лапки у яйці

Рецепт простий і під силу будь-кому. Збиваємо яйця, додаємо ложку молока та борошна. Солимо, перчимо, змішуємо. Обвалюємо лапки у мисочці із борошном, потім – у яйці. Смажимо і викладаємо на тарілку із зеленню.

Жаб’ячі лапки у маринаді

Для маринаду потрібен лимонний сік, оливкова олія, перець, петрушка та крижана вода. Змішуємо все, замочуємо лапки. Тримаємо їх у маринаді 1-2 години. Потім смажимо у великій кількості олії.

Рецептів є безліч, тому ми впевнені, що ви підберете собі якийсь до смаку!

Джерело фото: lexpress.fr.

Як правильно їсти жаб’ячі стегенця

Хоча жаб’ячі лапки – страва з французької кухні, яка вельми сувора стосовно дотримання правил етикету, тут їх варто забути. Їдять стегенця здебільшого руками, адже часто лапки нанизують на дерев’яні шпажки. Можна брати саму ніжку, розламувати кісточки і так споживати. М’ясо дуже ніжне, тож без проблем відділяється від кісточок. Якщо ви замовили жаб’ячі стегенця у ресторані, то вам повинні принести миску із водою та лимоном, рушничок, щоб ви спокійно по закінченні трапези могли сполоснути руки. Якщо ж стегенця із соусом, то, звісно, дозволяється користуватися приборами.

Джерело фото: zu-restoran.ru.

Де можна скуштувати жаб’ячі лапки

Якщо приїдете до села Тур’ї Ремети у гості, то господарі вас обов’язково пригостять цим делікатесом. Якщо ж знайомих у цьому закарпатському селі у вас немає, то доведеться йти до ресторану. Один із найвідоміших на Перечинщині – «Підкова». Також французький делікатес можна спробувати у ресторані курорту Воєводино та ужгородській корчмі-музеї «Деца у нотаря». У Львові делікатес подають у закладах «Пан Тао», «Пафос» та «Марсель».

Джерело фото: xcooc.info.

Якщо замовлятимете делікатес не у закарпатському ресторані, то поцікавтесь у офіціанта чи часом жаб'ячі лапки не вітчизняні, і не привезені із маленького села у Карпатах.

Смачного! Чи доречніше сказати: Bon appétit!