Фотозвіт: Вражаюча Асканія і незабутній Бирючий острів
Наш чотириденна подорож «Асканія-Нова та Бирючий острів» почалася з несподіванки, але приємної. Ми вже й не сподівались побачити тварин в Асканійському степу зблизька. Аж тут раптом новина – заповідник повертає в програму фотосафарі на машинах!
Фотосафарі в Асканії. Антилопи канни – майже ручні!
Звісно, ми одразу забронювали й цю опцію – і не пошкодували. Ну хто би міг собі уявити, що гну та буйволів можна буде розглядати з відстані у кілька десятків метрів?..
Якісь вони дуже мирні, ці буйволи… :)
…Що антилопа – канна – просто так підійде і тицьне носом прямо в твою руку. Мовляв, ну давай, пригощай вже нарешті! Зважаючи на те, що ці тварини зазвичай водяться у Центральній та Південній Африці, враження були й справді неймовірні.
...Що можна буде погладити справжнього коня Пржевальського!!! Адже зараз такий кінь – це єдиний існуючий вид диких коней. І вцілів він у природі саме завдяки цій унікальній популяції, створеній колись в Асканії.
А ви хочете познайомитися з конем Пржевальського?
Так ми самі досвідчуємо, що цей легендарний кінь – аж ніяк не міф, а дійсно жива реальність! Хоча в дикій природі він зникнув ще в 60-х роках 20 століття...
Так-так, це не легенда, а справжній кінь :)
Наша група розміщується на двох машинах. Одна з машин відкрита, і фотозйомку можна вести просто з кузова. Проїжджаємо через кілька величезних загонів.
Їхні розміри – від кількасот метрів до кількох кілометрів! Тобто копитні тут фактично знаходяться у напіввільних умовах.
Водії знають, де зупинитися, щоби не злякати мешканців заповідника. Тому до більшості тварин можна підійти фактично впритул.
Сафарі-машина з комплектом фотографів.
Ви самі переконаєтеся, що Асканія – це рай для фотографів. Головне – нікуди не поспішати. І вміти помічати як великі, так і маленькі прекрасні моменти...
Найменші коні для найменших туристів. Автор фото – Оксана Косинська.
Тому замовляємо дві різні екскурсії у два дні – щоби побачити, пройти та проїхати все-все, повністю. Роздивитися звірів, птахів, природні дива.
А ти хто такий? Автор фото – Дарина Іванова.
...Щоби вийти на зовнішні ставки, де справжнє пташине царство. Піднятися на спостережний орнітологічний пост, звідки можна фотографувати не лише пернатих, але й численні стада копитних, що пасуться у Великому Чапельському поді.
Вид на Чапельський под зі спостережного посту. Автор фото – Дарина Іванова.
Що вже казати про барвистий дендропарк?.. Це справжнє рукотворне диво серед посушливого степу! В дендрологічному парку квітне багато унікальних видів рослин, до того ж – неймовірно красивих.
Цвітіння церциса канадського.
А дорогою до моря робимо зупинку серед заповідного степу, де квітне ковила. Уявіть, що Асканійський степ (він зветься типчаково-ковиловим) вміщує багато видів однієї тільки ковили, чотири з яких – рідкісні й належать до Червоної книги України.
Саме так цвіте ковила посеред степу.
Це єдина в Європі ділянка цілинного (як кажуть науковці, еталонного) степу. Його ніколи не торкався плуг. Аби зберегти степ, терени максимально охороняють від людського впливу.
На кургані в дендропарку фотографуємо ковилу зблизька, не порушуючи заповідного режиму.
Всі ми з дитинства знаємо, що чумаки їздили кудись по сіль. А куди саме? Його нам показують під час екскурсії Арабатською стрілкою. В цьому місці ми три дні перебуваємо в чудовому пансіонаті на березі моря.
Соляні озера на Сиваші. Дарина Іванова з наймолодшим учасником подорожі.
Ось вона, справжня природна рожева сіль – кристалізується саме тут, під гарячим південним сонцем на Сиваському мілководді.
Чумаки пішли по сіль :)
Трохи цікавості та активності – і маємо чудові нерукотворні сувеніри. Вони залишаться на добру згадку про цю частину подорожі. А ми прямуємо далі...
Вид на Сиваш.
Водна екскурсія Сивашем знайомить нас із лабіринтом проток та озер. Рівень води в деяких із них може бути лише кілька сантиметрів! Головне – не сісти на мілину. Бо вибиратися буде важко.
Насправді затоки виглядають ще більш захоплююче, ніж на фото.
Птахи тут стоять «по кісточки» у воді, виглядаючи свою здобич. Спостерігати за ними – напрочуд цікаво, навіть якщо до того у вас ніколи не було подібного досвіду.
Тривають спостереження за птахами.
Особливо привертає увагу момент, коли красиві птахи з природною грацією раптово злітають у повітря. Потужні крила, довгі тонкі шиї… Де ще зустрінеш природну красу так близько?
Момент злету. Головне – встигнути його впіймати.
Відтак ми фотографуємо чапель, бакланів, мартинів, лебедів. А навіть пеліканів! І це далеко не всі представники пташиного царства, яких охороняє Асканія-Нова. Не полюбити заповідні терени, відвідавши їх, просто не вдасться.
Любов до природи виховується змалечку. Автор фото – Дарина Іванова.
На десерт – фішка подорожі, Бирючий острів. Це піщана коса на Азовському морі. Довжина коси сягає 24 км, а ширина – близько 5 км.
Маяк на Бирючому.
Колись це й справді був острів, а зараз він став дещо розширеною частиною Федотової коси. Бирючий острів також є заповідною територією, частиною Азово-Сиваського національного природного парку.
Повним ходом мчимо до Бирючого острова.
Це ж треба, швидкісний катер доставив нас сюди за якихось 30 хвилин. А далі групу чекає найкрутіше фотосафарі, що тільки існує в Україні!..
Тварини вже звикли до проїздів відкритих машин. Автор фото – Дарина Іванова.
В супроводі гіда Азово-Сиваського національного парку ми проїдемо відкритою машиною островом. Помітно, що олені й лані вже не лякаються. Вони зацікавлено дивляться на мандрівників.
Як бачите, звірі навіть не тікають. Автор фото – Дарина Іванова.
На острові абсолютно вільно ходять багатотисячні стада копитних. Всього на території національного парку живуть близько 250 видів тварин. І 48 із них охороняє Червона книга України.
А які тут мустанги! Автор фото – Дарина Іванова.
Мустанги – це особливі коні, котрі здичавіли кількадесят років тому. Тепер вони живуть у дикій природі, щороку даючи потомство.
Фазани на острові.
Фазан тут може злетіти прямо з-під коліс автомобіля. Це південний мисливський птах, якого акліматизували на острові. Відтоді його чисельність періодами сягає кількох сотень екземплярів.
Фотосафарі на Бирючому.
Загалом тут живе і множиться близько тисячі шляхетних оленів, понад 2000 ланей, близько 100 куланів, десятки коней. А зайців на Бирючому острові стільки, що на всіх просто не вистачає часу :)
Після екскурсії на нас чекало купання в Азовському морі, в надзвичайно чистій прозорій воді. Це місце справді хочеться назвати ідеальним...
Бирючий острів подарував нам відпочинок серед тихих і чистих безлюдних пляжів та білого піску. Сьогодні морський відпочинок на заповідних теренах не зрівняється ні з чим.
Навіть не віриться, що все це є у нас, в Україні...
А ось такі фото – найкращий відгук про подорож :) Автор фото – Дарина Іванова.
Наша подорож заповідними теренами Півдня України розпочалася 30 квітня та тривала чотири дні і три ночі. І кожен із цих днів став для всіх нас надзвичайно чудовим досвідом!
Автор тексту і фото, авторство яких не зазначено – Ярослав Козак.
