Поле Сорочинського ярмарку (Жабокрицький майдан), Великі Сорочинці

Епіцентром Сорочинського ярмарку, який щороку відбувається на Полтавщині, є поле в селі Великі Сорочинці, або Жабокрицький майдан. Десятки тисяч продавців і сотні тисяч покупців і туристів приїжджають на батьківщину Миколи Гоголя, який увічнив це місце у своїх творах. Поле Сорочинського ярмарку величезне, тут можна легко заблукати, і замість рядів із наїдками, сувенірами та вишиванками випадково потрапити туди, де продають автомобілі та сільськогосподарську техніку. Утім, тут налагоджена непогана комунікація, загубитися надовго не дозволять інформаційні щити та ярмаркове радіо, а також дотепні продавці та ряджені. Та й апетитні запахи допоможуть зорієнтуватися у просторі. Адже Жабокрицький майдан у ярмарковий період є не просто величезним торговим майданчиком під відкритим небом. Передусім це карнавал, своєрідний місточок від сучасності до овіяної легендами української минувшини.

Традиції

Ніхто не знає достеменно, коли на центральному майдані у Великих Сорочинцях відбувся перший ярмарок. Стародавній вигляд торговища та його тодішні атрибути – воли, мішки, сіно, цигани, глечики, пряники, шапки з решетилівських смушків – збереглися як реконструкція. Ритуал повторюють рік у рік у день офіційного відкриття ярмарку: серед юрми поволі йдуть воли (де ще, окрім як на ярмарку, їх нині побачиш?), на підводі урочисто вмостилися гоголівські персонажі, та й сам Микола Васильович походжає поруч. На головній ярмарковій сцені відбувається театралізоване дійство, виступають художні колективи та офіційні гості, і ця феєрія триває майже без перерви на сон упродовж кількох днів.

Жабокрицький майдан – загальна назва поля Сорочинського ярмарку. Він має площу понад 16 гектарів. Є тут і вулиці, життя на яких оживає щороку наприкінці серпня. Вже з самих назв стає зрозуміло, що ти перебуваєш не де-небудь, а таки точно в Сорочинцях: вулиця Хіврі, вулиця Кумова, Солопія Черевика, Циганська, Весільна, Грицька та Параски...

Історія

Ярмарки у середніх і великих містах України почали масово виникати в 16 столітті. Участь у них брали не лише місцеві ремісники та селяни, а й купці з Європи, які везли на продаж вишукані прикраси, ювелірні вироби і предмети побуту, а купували шкіру, роги, вовну, зерно, сало, мед.

Разом з українцями активними в ярмарковій діяльності були також німецькі та польські поселенці, вірмени і євреї. На Лівобережній Україні дослідники нарахували близько сорока ярмарків, найбільше їх відбувалось на території нинішніх Полтавської та Харківської областей.

Ярмарок у Великих Сорочинцях не був ані найбільшим із них, ані найвідомішим. Він назавжди увійшов в історію завдяки Миколі Гоголю, який неповторно відтворив поезію народного життя в повісті «Сорочинський ярмарок», котра є частиною «Вечорів на хуторі біля Диканьки».

Існували ярмарки в різних місцях України до двадцятих років минулого століття. Після цього їх закрили, а вся торгівля перейшла до рук кооператорів та під контроль держави.

У середині 60 років традиційні базари починають відроджуватися, першим серед відновлених стає саме Сорочинський ярмарок.

1999 року цей проект, котрий вдало поєднав історію і сучасність, народні традиції, культуру, колорит із бізнесовими інтересами українських виробників, отримав офіційний статус – Національний Сорочинський ярмарок.

Що робити на ярмарку

Окрім відвідування торгових точок, можна:

поспілкуватися і сфотографуватись із гоголівськими героями та народними майстрами;
взяти участь у майстер-класах або дитячих ігрових програмах;
поспівати й потанцювати з самодіяльними колективами;
побувати на концертах зірок української сцени;
стати учасником конкурсно-ігрової програми «Караоке у Сорочинцях»;
позмагатися в перетягуванні канату та бігові в мішках;
спробувати підкорити ярмарковий стовп (забава «За черевичками»).

На полі Сорочинського ярмарку є кілька локацій для видовищ та презентацій:

Головна сцена.
Ярмаркова площа.
Панська садиба.
Сценічний майданчик «Млин».
Садиба Бідняка.
Садиба Хіврі.

Інфраструктура

Щороку організатори ярмарку вкладають значні кошти в облаштування ярмаркового поля, прокладання нових доріг, створення додаткових санітарних зон. Недавно з'явилися нові павільйони в місті майстрів, висаджено дерева, кущі та багато квітів. Головна сцена перенесена на інше місце і фактично побудована наново.

Що продають на ярмарку

Свої досягнення і продукцію на Сорочинському ярмарку традиційно показує кожен район Полтавщини і більшість регіонів країни. Серед товарів, якими торгують на ярмарку, продукти харчування та напої, одяг і взуття, текстильні товари, прикраси, садово-городній інвентар та сільгосптехніка і добрива, будівельні матеріали, мед, посуд та багато іншого. І, звичайно ж, творчі роботи народних майстрів.

Фестивалі

На полі Сорочинського ярмарку відбувається кілька фестивалів:

Фестиваль української кухні «Сорочинський казан».
Фестиваль гумору.
Фестиваль дитячої творчості «Ярмариночка».
Всеукраїнський фестиваль народної творчості.

Про назву Жабокрицького майдану

Назва поля Сорочинського ярмарку – Жабокрицький майдан – із одного боку чудернацька, а з іншого – давня і непроста. Дослідники припускають, що вона може походити від прізвища власника цих угідь – Жабокрика. Принаймні серед мешканців Миргородської сотні був мешканець із таким прізвищем.

Прихильники другої версії схильні вважати, що назва «Жабокрицький майдан» бере початок від низовинної заболоченої місцевості, де кумкають жаби. Хутір Жабокрики (Жабокрик, Жабокриківка) був колись неподалік від Великих Сорочинців. Цікаво, що в 19 столітті цей населений пункт належав миргородському поміщикові Павлові Шершевицькому – приятелеві Тараса Шевченка, в якого поет двічі гостював у Миргороді.

Цей хутір був посагом дружини Шершевицького, доньки сорочинського поміщика Шульженка, титулярного радника. Із Шульженками свого часу приятелювала родина Гоголів-Яновських. Саме в Шульженків зупинявся Микола Гоголь, коли приїжджав у Великі Сорочинці.

Що відвідати в Сорочинцях

Великі Сорочинці – це не тільки Жабокрицький майдан. Окрім поля Сорочинського ярмарку, в селі, де народився всесвітньовідомий майстер слова, варто відвідати його літературно-меморіальний музей та музей історико-краєзнавчий. А ще побувати в Спасо-Преображенській церкві, котра є пам'яткою архітектури національного значення і одним із найцінніших архітектурних зразків у стилі козацького бароко. Церква є усипальницею родини Апостолів, а також місцем хрещення Миколи Гоголя.

Варто знати

Вхід на ярмарок безкоштовний, але на окремі концертні виступи потрібно придбати квиток.
Досить часто в період проведення Сорочинського ярмарку йдуть дощі, варто подбати про відповідний одяг і взуття на такий випадок.
Ярмарок відбувається в серпні, але точних дат проведення немає, треба стежити за оголошеннями.
Триває дійство майже тиждень.

Як доїхати

Доїхати до поля Сорочинського ярмарку можна з Києва, Полтави, Харкова багатьма поїздами до станції «Миргород». З Полтави також ходить електричка «Полтава – Ромодан» (виходити на зупинці «Миргород»).

З Миргорода їхати автобусами до села Великі Сорочинці (є кілька рейсів упродовж доби).

У період роботи ярмарку працює багато спеціальних автобусних рейсів до Великих Сорочинців із Полтави та районних центрів області. Від автостанції Миргорода до ярмаркового поля автобуси рухаються з 6 години ранку до пізнього вечора з інтервалом у 15-20 хвилин.

До Великих Сорочинців зручно їхати на авто. З Києва, Харкова, Полтави треба прямувати автошляхами Е40 (Н07), Р42, Р60, Т1719, Т1727.